Ентомологічний моніторинг за переносниками збудників трансмісивних хвороб.

            Ентомологічний моніторинг за переносниками збудників трансмісивних хвороб, важлива складова захисту населення від розповсюдження паразитарних інфекцій. З метою визначення поширення різних видів членистоногих на території області, проводиться систематичне обстеження об’єктів довкілля для спостереження за чисельністю комарів, мух, гедзів, кліщів, мошок, мокреців, алергенних кліщів та їх відбір для подальшого визначення  видової належності.

            Розвиток і масове розмноження гнусу пов’язане з водою, стоячою і проточною, із заболоченими місцями і з високим рівнем ґрунтових вод. Найбільш інтенсивно гнус нападає у порівняно теплу, тиху (без вітру) погоду. Деякі види комарів, мокреців, мошок, ґедзів нападають вдень. Всі інші — у передвечірні сутінки, або вночі. Впродовж сезону спостерігається зміна переважаючих груп і видів кровососів. Це надоїдливі комахи, які не тільки знижують працездатність і порушують нормальний відпочинок, а й викликають функціональні зміни нервової системи (дратівливість, безсоння), шкірні алергічні реакції. Але крім цього найважливішим є те, що представники гнусу є механічними і специфічними переносниками збудників ряду хвороб людини.

            Фауна комарів Житомирської області різноманітна завдяки сприятливим для розвитку природно-кліматичним умовам (теплий і помірно вологий клімат). Протягом 2017 року виявлено 26 видів і 5 родів кровосисних комарів. Найбільшою була кількість комарів родів Aedes (53,3 %, 17 видів, домінує Ae. cinereus) та Anopheles (29,8 %, 3 види, домінує A. maculipennis). Дещо меншою була кількість представ­ників роду Culex (12,5%, 4 види, переважає C. pipiens pipiens). Рідко зустрічались представ­ники родів Mansonia (M. richiardii) та Culiseta (C. аnnulata).

           Малярійні комарі роду Anopheles представлені 3 видами (An. maculipennis macul., An. maculipennis messae, An. claviger), які є специфічними переносниками малярії. На території України вона ліквідована ще у середині минулого століття. Але за даними ВООЗ більш ніж 2 млрд. людей планети (це близько третини жителів Землі) живуть в умовах ризику зараження малярією. В умовах теперішньої  міграції населення – це дуже актуальна проблема. Кожного року на малярію хворіє близько 500 тис. чоловік. І винний у тому маленький комар. Малярію переносять тільки комарі роду Anopheles, їх легко розпізнати за  посадкою: сидить він під кутом до поверхні, черевце ніби підняте до гори, тіло прямолінійне, задні ноги зазвичай вільні. Виплоджуються вони в мілководних, добре прогрітих водоймах. Здобич знаходять по запаху, для цього можуть летіти на відстань 3–5 км від водойми. Кров п’є тільки самка (вона їй потрібна для дозрівання яєць). Самець живиться нектаром та соком рослин, і потрібен самиці тільки для запліднення. Активні вранці відразу після сходу сонця  та ввечері перед заходом сонця.

          На території Житомирської області малярія реєструється майже щорічно серед осіб, які перебували в тропічних країнах – Африці (Гана, Екваторіальна Гвінея, Гвінея-Бісау, Нігерія Чад, Буркіно-Фасо, Ліберія), Індонезія, інших країнах. За останні п’ять років на територію нашої області було завезено 11 випадків малярії:  6 випадків в м. Бердичів, 3 – м. Житомир,  1 – Радомишль та 1 – в смт. Ємільчино. Це такі види малярії, як тропічна малярія (P.falciparum) – 6 випадків, триденна малярія (P.vivax) – 1 випадок, mixt (P.falciparum+P.ovale) – 1 випадок та клінічна малярія – 3 випадки.

          Комарі, як малярійні (Anopheles) так і немалярійні – 23 види родів Aedes, Culex, Culiseta є переносниками ще одного захворювання, яке реєструється і на Житомирщині – дирофіляріозу – це інвазійне захворювання. На відміну від завізної малярії,  дирофіляріоз здебільшого місцевий. Комарі переносять личинок дирофілярій – мікрофілярій, які при потраплянні в організм людини розвиваються під шкірою. Виникає припухлість – бугорок, який може незначно переміщуватися, там і знаходиться ниткоподібна нематода – Dirofilaria repens, яку потім видаляють хірургічним шляхом.  В Житомирській області в  2017 році  зареєстровано 3 випадки, всі виявлені у лікувальних закладах області. Захворюваність реєструвалась в м. Житомирі, Житомирському районі, м. Коростені. Крім цих захворювань  комарі є  переносниками японського (комариного) енцефаліту, лихоманок Західного Нілу, Денге та жовтої.

           За епідсезон 2017 року    визначено 15 видів гедзів, домінуючими є Hybomitra ucrainica та Tabanus bovinus. Це крупні кровосисні двокрилі, розміром до 3 см. Самка ґедзя здатна за одне кровосмоктання прийняти до 200 мл крові. В основному вони нападають на ВРХ, але можуть нападати і на людей. Їхні укуси дуже болючі. Місце укусу ґедзя набрякає й довго свербить. Ґедзі поширені скрізь у природних відкритих стаціях, луках, полях. Люблять світло та тепло, тому активні вдень. Ґедзі є переносниками сибірської язви та туляремії.           

            За епідсезон 2017 року   визначено 21 вид мух, домінуючими є Calliphora uralensis, Calliphora vicina, Lucilia illustris, Pollenia rudis. Вони є механічними переносниками збудників кишкових  інфекцій: дизентерії, черевного тифу, цист найпростіших, яєць гельмінтів. Крім цього личинки деяких видів паразитують в тілі людини викликаючи міази. Визначено 2 види іксодових кліщів : Dermacentor reticulatus, Ixodes ricinus, які є переносниками хвороби Лайма бореліозу та енцефаліту. З кожним роком захворюваність на Лайм Бореліоз зростає. Досліджено  червонотілкових кліщів, 1 вид р. Trombiculidae.

           З метою попередження несприятливого впливу професійних факторів на персонал перукарень та відвідувачів паразитологічною лабораторією проводиться дослідження побутового пилу з поверхонь меблів, одягу персоналу, інструментів, різних видів білизни багаторазового використання на наявність алергенних кліщів, особливо такими алергенними представниками сімейства пірогліфід, як Dermatophagoides pteronissinus, D. farinae. Лабораторні дослідження та інші послуги  здійснюються на договірних умовах. Вартість досліджень та інших послуг визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. № 662 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби». В 2017 році в перукарнях області відібрано та досліджено   513 проб,  в поточному році – 233 проби, позитивних немає.  На протязі 2017 року  згідно плану соціально-гігієнічного моніторингу були відібрані та доставлені в паразитологічну лабораторію проби пилу з ДДЗ – 2099 проби, процент виявляємості алергенних кліщів складав – 3,6 %, ЛПЗ – 872 проби, процент виявляємості алергенних кліщів складав –1,7 %, в поточному році відповідно з ДДЗ – 1462 проби, процент виявляємості алергенних кліщів складав – 5,8%, ЛПЗ – 381 пробу, процент виявляємості алергенних кліщів складав – 0,8%.

            Найкращим та дієвим заходом попередження захворювань людей є самозахист від нападу кровосисних  комах та кліщів, під час відпочинку в парках, лісах, виконання робіт на присадибних ділянках, полях, та інших об’єктах довкілля. Найкраще використовувати репелент (засіб для відлякування), який необхідно наносити на відкриті ділянки тіла або на одяг, для захисту житлових приміщень від зальоту кровососів та мух застосовувати засітчування вікон, дверей, в оселі використовувати фумігатори. Якщо вберегтися  не вдалось, для того, щоб запобігти свербіжу у місці покусу кровосисними комахами  рекомендується протирати шкіру розчином нашатирного спирту розведеним з водою 1:1, чи розчином харчової соди – 1 чайна ложка на 1 склянку води. Якщо присмоктався кліщ, то його потрібно  якнайшвидше видалити, бажано в ЛПЗ. Помістивши кліща в закритий посуд із змоченою водою ваткою, доставити в лабораторію ОНІ ДУ «Житомирський ОЛЦ МОЗ України», для дослідження на борелії.  В боротьбі з алергенними кліщами потрібно максимально зменшити наявність у помешканні таких накопичувачів пилу, як килими, м’які меблі, масивні штори, кімнатні квіти, книги, м’які іграшки. Усі поверхні мають бути легкодоступні для прибирання. Кімнати потрібно часто провітрювати, робити вологе прибирання, а у разі виявлення алергенних кліщів слід застосовувати для прибирання 10-20% розчин кухонної солі (100 гр на 1 л води). Особливу увагу варто приділяти постіллю. Подушки з пір’я, старі ковдри, матраци замінити на синтетичні, які можна прати в гарячій воді і не рідше, як раз в рік здавати в хімчистку та періодично просушувати  на сонці та морозі. Ультрафіолетове проміння не тільки згубно впливає на живих кліщів, але і знищує кліщовий алерген. Це особливо важливо, оскільки мертві кліщі, як і живі, є джерелом алергену, а  при виборі перукарні (салону краси) зверніть увагу на  чистоту в приміщеннях та одягу майстрів; наявність результатів лабораторного контролю повітря та змивів з об’єктів внутрішнього середовища перукарні.

Ентомолог паразитологічної лабораторії                                 Л.С. Денисюк

Пошук