Що потрібно знати про лістеріоз | Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"

Що потрібно знати про лістеріоз

Лістеріоз

         Лістеріоз відноситься до зоонозних інфекційних захворювань, має поліморфну клінічну картину з переважним ураженням мононуклеарів і нервових клітин, або протікає в ангіонозно-септичній формі.

Характеристика збудника.

Лістеріоз викликає бактерія Listeria monocytogenes, що являє собою рухливу, факультативно-анаеробну, грам позитивну, коротку паличку. Лістерії не утворюють спор, можуть впроваджуватися в клітини і формувати капсулу, сприяючи латентному перебігу інфекції. У зовнішньому середовищі стійкі, легко переносять  заморжування, розмножаються в грунті і воді, на рослинах і в трупах тварин при температурі від 4-6˚С. Інактивація  при впливі сонячного світла відбувається через 2-15діб, в розчині формаліну – через 20хвилин. У засолених продуктах може зберігати життєздатність при концентрації солі 6-20% достатньо тривалий час. Через 5-10хвилин гинуть при температурі 100˚С. Більшість штамів, за рідкісним винятком, чутливі до антибіотиків широкого спектру дії.

Резервуаром і джерелом лістеріозу є тварини і об’єкти навколишнього середовища(вода, грунт та ін.). хворіють лістеріозом багато домашніх тварин і птахи, відзначаються випадки інфекції у диких ссавців (гризуни, лисиці, норки, єноти, копитні) і птахів (голуби). Можливо засівання  бактеріями риб і морепродуктів.

Виділення збудника відбувається з випорожненнями, слиною, молоком, спермою. Людина може стати джерелом інфекції при реалізації вертикального шляху зараження (від матері до дитини і при лактації).

Лістеріоз передається за допомогою різноманітних механізмів (фекально-оральний, трансплацентарний, аерозольний ) переважно аліментарним шляхом. Тварини заражаються  при споживанні зараженої бактеріями води і їжі. Епідеміологічне значення у підтриманні очаговості інфекції відіграють кровосисні комахи (особливо кліщі), які отримують збудника від гризунів і поширюють його серед здорових осіб.

Людина зазвичай заражається при вживанні в їжу інфікованих продуктів тваринного походження, або при вживанні зараженої води, свіжих овочів. Можлива передача інфекції при обробці тваринної сировини (вовна, пух, шкури та ін..), при цьому реалізується контактний шлях передачі через пошкодження шкіри.

У рідкісних випадках відзначено зараження статевим шляхом від людини до людини, а також вертикальна передача від матері до дитини.

Люди мають невисоку природну сприйнятливість до лістеріозів. Захворювання розвивається переважно в осіб з ослабленим імунітетом, людей літнього або раннього дитячого віку.

Патогенез лістеріозу

         Бактерії проникають в організм через слизові оболонки травного тракту, іноді через пошкодження шкіри. При поширенні збудника з кров’ю та лімфою проявляється гарячкова реакція. Лістерії осідають у лімфатичних вузлах і мигдаликах, інших органах. Там відбувається розмноження бактерій (при цьому виникає відповідна місцева запальна реакція). При активному прогресуванні в лімфовузлах і тканинах внутрішніх органів (а у вагітних жінок – в плаценті) формуються лістеріоми (некротичні вузлики). Важкий перебіг лістеріозу може призвести до розвитку сепсису.

Класифікація лістеріозу

         Лістеріоз класифікується  в залежності від клінічної картини, поділяється на ангінозно-септичну, очно-залозисту, септико-гранулематозну (розвивається переважно у плода або новонародженої дитини) і змішану форми.

Симптоми лістеріозу

         Інкубаційний період  лістеріозу може становити від декількох днів до півтора місяця. Перебіг лістеріозу буває гострим, підгострим, абортивним, а також хронічним – рецидивуючим. Зафіксовані випадки тривалого бактеріоносійства без вираженої клінічної картини..

Найчастіше лістеріоз протікає в ангіонозно-септичній формі. При цьому основними проявами є симптоми ангіни, зазвичай катаральної або фолікулярної, що має подібний зі стрептококовою ангіною перебіг. Така форма лістеріозу має сприятливий прогноз, виліковується через 5-7днів.

При розвитку виразково-плівкової ангіни, що супроводжується лихоманкою, захворювання при сприятливому  перебігу триває 12-14 днів, можуть відзначатися кашель і нежить, мигдалики збільшені, різко гіперемовані і покриті плівками. Ангіна зазвичай супроводжується лімфаденітом.

У деяких випадках лістеріозна ангіна (як виразно-плівчаста, так і фолікулярна) може прогресувати в сепсис (найчастіше у дорослих). При цьому відзначається виражена лихоманка, інтоксикація, збільшеня печінки та селезінки. На шкірі можуть відзначатися різноманітні висипання, на мигдаликах – білий наліт.

Нервова форма лістеріозу протікає у вигляді менінгіту, менінгоенцефаліту або абсцесу мозку. Клінічний перебіг цих станів при ураженні лістеріями  не відрізняється від неспецифічного бактеріального ураження центральної нервової системи (менінгеальна симптоматика – ригідність потиличних м’язів: симптоми Брудзинського і Керніга, ознаки енцефаліту, розлади периферичної  іннервації – парези і паралічі, полірадикулоневрити і т.д. )

Досить рідко зустрічається  очно-залозиста форма лістеріозу, зазвичай розвивається у разі контакту з хворою твариною. Проявляється у вигляді кон’юктивіту  на фоні загальної симптоматики (лихоманка та інтоксикація) і збільшення  лімфатичних вузлів (переважно шийних і привушних). При огляді хворих відзначається набряклість повік, очна щілина звужена, мають місце скарги на погіршення зору. Лімфатичні вузли збільшені, не болючі при пальпації. Лістеріоз в такій формі зазвичай триває від місяця до трьох.

У новонароджених (і плодів при антенатальному зараженні) лістеріоз протікає в септико-гранульоматозній формі. Лістеріоз у вагітної жінки може протікати безсимптомно або в стертій формі, залишаючись нерозпізнаним. У результаті відбувається внутрішньоутробне зараження плоду. На ранніх термінах воно,  як правило, призводить до переривання вагітності або грубих аномалій розвитку. Лістеріоз у новонароджених протікає вкрай важко, відзначається лихоманка, що досягає критичних цифр, виражена інтоксикація, блювота, діарея. Шкірні покриви синюшні, відзначаються висипанням. Мають місце тяжкі порушення з боку дихання, серцевого ритму. Поширення гнійного процесу на мозкову оболонку зазвичай закінчується смертю.

Лістеріоз в грудному віці спочатку протікає по типу ГРВІ, з гіпертермією і катаральною симптоматикою, надалі розвивається в бронхопневмонію або плеврит. У  15-20% випадків після одужання у дітей зберігаються розлади функціонування ЦНС і периферичної інервації.

У деяких випадках відбувається хронізація інфекцій. Хронічна форма характеризується незначною вираженістю симптоматики, хворі можуть відзначити короткочасне підвищення температури тіла, катаральні ознаки, диспепсію. У деяких випадках виявляються симптоми хронічного пієлонефриту.

Ускладнення лістеріозу.

         Ангінозно-септичний лістеріоз може ускладнюватися ендокардитом. Хронічний лістеріоз в осіб з вираженими розладами імунітету може призвести до генералізації важкого сепсису.

Діагностика лістеріозу

Лістеріоз нерідко (особливо в разі ангінозно-септичної форми) супроводжується вираженим моноцитозом. Кількість моноцитів може досягати 60-70% всіх клітин білої крові.

Специфічна діагностика полягає у проведенні бактеріологічного дослідження. Збудник виділяється з крові, ліквору, слизу з носоглотки, мазка з кон’юктиви . при необхідності для аналізу беруть біопсію лімфатичних вузлів, навколоплідні води (амніоцентез) або пунктат плаценти (біопсія хоріона).

У діагностиці нервової форми лістеріозу  може знадобитися консультація  невролога, проведення ЕЕГ головного мозку і реоенцефалографії, люмбальної пункції, при підозрі на розвиток абсцесу – МРТ або КТ головного мозку.

Лікування лістеріозу

         Вибір тактики лікування здійснюється у відповідності з клінічною формою захворювання. В якості етіотропних засобів хороший ефект мають тетрациклін, доксициклін, еритроміцин. Нервова форма лістеріозу зазвичай є показанням до призначення внутрішньовенного введення бензилпеніциліну натрієвої солі. До препаратів резерву відносяться кларитроміцин і ципрофлоксацин. Очно-залозиста форма  зазвичай лікується із застосуванням місцевих засобів: альбуциду і гідрокортизонової емульсії.

При необхідності призначають дезінтоксикаційну терапію, жарознижуючі та антигістамінні засоби. У комплексній терапії присутні вітаміни.

Прогноз при лістеріозі

         У більшості випадків прогноз сприятливий. Погіршення прогнозу відзначається при розвитку нервової форми (можуть бути наслідки у вигляді розладів функції ЦНС і периферичної іннервації, загроза летального результату), вагітності (імовірність переривання вагітності і вродженого лістеріозу плоду).

Несприятливий прогноз має захворювання у дітей першого року життя, осіб похилого віку та хворих із імунодефіцитом.

Профілактика лістеріозу

         Загальна профілактика лістеріозу включає заходи санітарно-гігієнічного та ветеринарного контролю над тваринними господарствами, підприємствами харчової промисловості та громадського харчування, водними джерелами. З метою профілактики поширення інфекції гризунами проводиться дератизація.

Вагітним з метою індивідуальної профілактики рекомендується відмовитися від продуктів тваринного походження, що не пройшли належну кулінарну обробку або не мають гігієнічного сертифікату.

В бак лабораторіях ДУ”Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України” проводяться дослідження об’єктів довкілля і клінічного матеріалу на наявність Listeria monocytogenes.
Вартість дослідження – 83,48грн.

Зав. бак лабораторії                                                          О.М.Лисенко

Пошук