26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

     У квітні ми відзначаємо сумну дату наймасштабнішої у світі техногенної катастрофи. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася аварія, яка призвела до неконтрольованого збою систем роботи реактору, внаслідок чого стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Найбільшого ураження зазнали території Росії, Білорусії та України.

    Радіоактивна хмара покрила землі Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей. Їх територія поділена на зони:

 І-відчуження

 ІІ- зона безумовного(обов’язкового) відселення

 ІІІ- зона гарантованого добровільного відселення

 IV- зона посиленого радіоекологічного контролю

   В Україні , за даними МОЗ, постраждали жителі 2300 міст і селищ у 12 областях країни.

   За даними Міжнародної програми Всесвітньої організації охорони здоров’я, у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь 800 тис. осіб, серед них-весь персонал Чорнобильської АЕС.

   Загалом в Україні від Чорнобильської катастрофи постраждало понад 3 млн. осіб, близько 90 тис. були переселені із забруднених територій.

    Радіоактивного ураження зазнала і територія Житомирщини. 734населені пункти області потрапили під зону ураження, а 7 з них – віднесені до зони відчуження.

    За минулі 32 роки з  часу аварії на ЧАЕС державна політика України у сфері подолання наслідків Чорнобильської аварії була спрямована на зниження негативних медичних, соціальних та психологічних наслідків.

   За цей час виконано значний обсяг робіт з охорони здоров’я та медичної реабілітації громадян-учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, триває активна робота по реабілітації радіоактивно-забруднених земель, зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного населення області.

     Актуальною в часі залишається проблема радіаційного захисту населення, яке проживає на радіаційно-забруднених територіях. На даному етапі – це комплекс заходів, спрямованих на зниження доз опромінення населення та створення безпечних умов його проживання. Ці заходи базуються на матеріалах моніторингу довкілля: щорічної паспортизації населених пунктів, визначенні доз внутрішнього опромінення та контролю вмісту радіонуклідів в харчовій сировині, продуктах харчування та питній воді.

      А тому, продовження постійного моніторингу  за повноцінністю харчових раціонів у навчальних закладах, посилення санітарно-просвітницької роботи серед постраждалого населення і надалі буде залишатися пріоритетними напрямками діяльності ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України». Особливо викликає занепокоєння те, що ігноруються рекомендації медиків і науковців щодо значного радіоактивного забруднення лісових ягід, грибів, лікарської сировини і м’яса диких тварин.

     Тому ще раз звертаємося до населення, до кожної людини області, особливо районів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, перед вживанням перевірити зібрані дари лісу, а також вирощені в підсобних господарствах овочі та фрукти на вміст цезію-137 в лабораторіях ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України», які є в кожному райцентрі та впевнитись, що ця продукція не нанесе шкоди Вашому здоров’ю.

 

Лікар з радіаційної гігієни             Чабан І.М.