Результати дослідження на пестициди в Житомирській області за 2017 рік. Їх вплив на здоров’я людини | Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"

Результати дослідження на пестициди в Житомирській області за 2017 рік. Їх вплив на здоров’я людини

     Науково-технічний прогрес приніс людству величезні блага, однак викликав і проблеми, з вирішенням яких пов’язано й саме життя на нашій планеті. Серед них – забезпечення людства продуктами харчування, сировинними ресурсами, а також проблема екології. Населення планети невпинно зростає, і для забезпечення його фізіологічних потреб у харчуванні необхідно виробляти все більше сільськогосподарської продукції. При цьому необхідно зменшувати втрати урожаю від хвороб сільськогосподарських культур, шкідників та бур’янів, загальні втрати від чого становлять близько 34% потенційно можливого врожаю.

    Саме цим і обумовлено застосування пестицидів. Пестициди ( від латинської – песті– зараза – і цідо – вбиваю. )- це чужорідні хімічні речовини, що цілеспрямовано і свідомо вносяться людиною в навколишнє середовище для знищення або припинення розвитку живих організмів (комах, кліщів, гризунів, бактерій, спор грибів, бу’рянів), які наносять шкоду рослинництву та тваринництву.

    Пестициди винайшли не люди, а сама природа. Багато рослин в процесі боротьби за місце під сонцем стали виробляти речовини, які згубно впливають на сусідів, а ще – на комах, які люблять поїдати ці рослини.. Хімічний захист рослин використовується людством вже з 2000р до н.е..         Першим відомим пестицидом був елементарний сірчаний пил. У 17 столітті нікотин сульфат був витягнутий з листя тютюну для використання в якості інсектициду (група застосовується для знищення комах до цього часу). Епоха синтетичних пестицидів починається у 1930 році, виходячи з розвитку хімічної галузі під час Першої Світової Війни. Зокрема в гру вступає ДДТ. Цей пестицид, насправді, врятував чимало життів – загроза спалахів висипного тифу, малярії відійшла на другий план, але з’ясувалося, що він дуже токсичний і показав людству, який тісний, насправді, цей світ. ДДТ був знайдений в печінці пінгвінів аж у Антарктиді, хоча там ніколи не застосовувався. Через свою токсичність був заборонений в 1960 року  у всіх розвинених країнах, але цей пестицид порівняно дешевий і до сих пір вважається ефективним у боротьбі з малярійним комаром у слаборозвинений країнах.

Схема поширення отрутохімікатів від рослин до людського організму виглядає наступним чином:

1.Поле обробляється пестицидами.
2.Дощ змиває пестициди в довколишні водойми.
3.Дрібні водні організми харчуються водоростями, на які осіла отрута.
4.Риби з’їдають ці організми.
5. Тварини на фермі теж п’ють забруднену воду і їдять рослини, оброблені пестицидами.
6. Людина вживає в їжу рибні, м’ясні та овочеві продукти, що містять отрутохімікати.

      На кожному рівні відбувається підвищення концентрації отрутохімікатів. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та жирових тканинах, тому субпродукти та молочні продукти при вживанні у великій кількості також можуть негативно впливати на здоров’я.

      Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-запилювачів.

     У всьому світі забруднення водойм пестицидами надзвичайно велике. За допомогою фільтрації домогтися повного очищення водопровідної води неможливо, так як фільтри затримують тільки 30-40 видів забруднень, а їх на даний момент існує близько 2000. А в підсумку за рік через наші організми проходить близько 2 кг хлорки, до 10 кг нітратів та інших отрутохімікатів. Загалом, пророком виявився Ломоносов, коли сказав: “Широко простягає хімія руки свої в справи людські“. Куди вже ширше!

      У зв’язку з інтенсивним використанням земель необхідно вести систематичний контроль за рівнем ії забруднення пестицидами. Так обсяги застосування пестицидів для захисту основних сільськогосподарських культур в Житомирській області за 2017 рік склав 1179,9 кг на 1576,4 гектара, тобто на 1 гектар площі використано 750 грамм пестицидів. Порівнюючи з іншими країнами це не дуже і багато. Так найбільш інтенсивно використовуються пестициди в Японії (47 кг активної речовини на 1 гектар ), а також в Західній Європі (Бельгія – 12кг, Франція – 6кг).

     Аналізуючи роботу лабораторії залишкових кількостей пестицидів за 2017 рік, у порівнянні з 2016 – кількість проб зросла у 1,8 разів, тобто загальна кількість виконаних проб у 2016 році склала 771пробу, а у 2017 – 1376 проб. Завдяки купівлі нового сучасного обладнання скоротився час на пробопідготовку і виконання самого аналізу. Збільшилась кількість виявлень пестицидів, так харчових проб було виконано 323, із них 233 планових, виявлено 23 інгредієнта (в овочах), що складає 9,9% від загальної кількості, по таким пестицидам, як конфідор, карате, ридоміл, рогор, актеллік. Як свідчать дані лабораторних досліджень, найбільш забруднені мікрокількостями пестицидів – овочі, так як вони безпосередньо обробляються отрутохімікатами.

    Перевищень вмісту пестицидів у харчових продуктів не виявлено.

    Було проаналізовано 759 проб води, що в порівнянні з 2016 роком складає на 1,9% більше, з них 257 проб централізованого водопостачання і 286 проби децентралізованого. Було виявлено 3 проби води з перевищенням хлорпірифосу в 1,5 і 2 рази від ГДК. Ці проби були направлені Брусилівським районним управлінням  Головного управління держпродслужби в Житомирській області по скарзі з с.Романівка – 5 проб колодязної води, у всіх водах були виявлені залишки хлорпірифосу і 7 проб грунту, при аналізі якого також виявлені залишки пестициду хлорпірифосу, одна з проб також мала перевищення по ГДК. Агрофірмою на протязі багатьох років обробляються поля сої і кукурудзи саме цим інсектицидом.

   За рік виконано 289 проб грунту по 587 інгредієнтам, відсоток виявлень залишків пестицидів складає 7,7, з них хлорорганічні сполуки – 7 виявлень. Нагадую, що ДДТ і ГХЦГ можуть зберігаються в грунті протягом десятиріч. Фосфорорганічні пестициди характеризуються незначною стабільностю, але такі як хлорофос у грунті зберігаються більше року, фосфамід і метафос -1,5 року.

    Аналізуючи роботу районних лабораторій залишкових кількостей пестицидів, хочу відмітити, що проатестовано на визначення пестицидів всього 8 районів, найбільш активний є Андрушівський Міжрайонний відділ, який за 2017 рік виконав 167 проб, з них харчових 110, за ним іде Новоград-Волинський Міжрайонний відділ, кількість проб складає 125, з них харчових – 118, Бердичів – 108 проб,Ружинський – 92 проби, Малинський – 89 проб, Попільнянський – 88 проб, Пулинський – 34(овочі), і ні однієї проби не зробив Коростенський міжрайонний відділ.

     Хочу також відмітити, що найбільшим джерелом забруднення об’єктів довкілля залишаються хімсклади пестицидів.  Невирішеним залишається питання безпечного зберігання та утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин. Реорганізація агропромислового комплексу в Житомирській області призвела до того, що понад 560 тонн заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин залишилися безгоспними.  Умови зберігання більшості цих хімічних речовин є незадовільними, складські приміщення знаходяться в аварійному стані.

    Невеликі кількості пестицидів, які потрапляють в організм людини, не викликають гострого отруєння, але при систематичному надходженні вони можуть поступово призводити до порушення функцій та нормальної будови різних органів та систем, тобто викликати хронічне отруєння. Негативний їх вплив на здоров’я людей може проявлятися не тільки у враженні окремих органів і систем, але й у виникненні алергічних реакцій, зниженні імунної реактивності та іншими негативними ефектами.

   Особливо великому ризику піддаються діти, алергіки і люди з ослабленим імунітетом. При токсичній дії різних класів пестицидів можуть спостерігатися значні розлади зі сторони внутрішніх органів, зокрема жирова інфільтрація печінки, нирок, серцевого м’язу, підшлункової залози, ураження центральної нервової системи і органів дихання, порушення ліпідного обміну та інші захворювання.

    Як же зарадити цій проблемі? Вихід залишається один – харчуватися несприйнятливими до хімії фруктами і овочами . Саме тому американська робоча група з навколишнього середовища зібрала і проаналізувала близько 100 тис. сільськогосподарських звітів і на їх основі склала два рейтинги.

   У перший з них увійшли найменш забруднені хімікатами овочі і фрукти.. А саме, це: Ріпчаста цибуля, спаржа, баклажани,  солодка кукурудза, зелений горошок, мускатна диня, грейпфрукт, кольорова капуста, манго, папайя, ківі, авокадо і ананаси.

«брудна дюжина» виглядає так: яблука → селера → полуниця → персики → шпинат → нектарини (імпортні) → виноград (імпортний) → солодкий болгарський перець → картопля → чорниця → салат-латук → капуста

     Хімікати можуть потрапити в овочі і фрукти не тільки на етапі вирощування, а й пізніше. Наприклад, в США, Франції та інших країнах яблука перед зберіганням покривають тонким шаром воску з додаванням фунгіцидів (для захисту від грибка). Зарубіжні виробники також занурюють цитрусові в 0,5-2-процентний розчин дифенілу, який може викликати алергічні реакції..

    Пестициди можуть щодня безперешкодно потрапити до нашого столу, тому в повсякденному житті, перш за все не слід забувати правил гігієни: ретельно мити овочі і фрукти або навіть очищати їх від шкірки: адже основна кількість шкідливих речовин осідає на поверхні плодів і накопичується в шкірці. Істотне руйнування пестицидів у продуктах відбувається при кулінарній обробці, а також при попередньому замочуванні у воді.

    Дослідження, проведені Міжнародним центром агрономічних досліджень  в 2015 році у В’єтнамі, показали, що промивка і замочування плодів, овочів та круп рятують їх від 30-50% пестицидів. Надовго замочувати не має сенсу, інакше разом із шкідливими речовинами підуть і вітаміни: двох хвилин у воді буде досить. Роботи з застосуванням хімічних засобів захисту рослин на присадибних ділянках необхідно проводити з дотриманням затверджених регламентів їх безпечного застосування (дози препаратів, кратність обробки) дотримуючись заходів особистої безпеки.

    Оскільки дія пестицидів – спрямована, передбачається, що шкоди людині вони не завдають. Проте, велика кількість пестицидів в ґрунті, воді і, звичайно, їжі давно викликає серйозні побоювання у екологів і лікарів.

    Підсумовуючи вище викладене, ми бачимо, що потенційна загроза пестицидів існує, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів.

Біолог СГЛ                                        Бобровська Т.О.

Пошук