26 березня – День хворих на епілепсію.

     Одного разу дев’ятирічна дівчинка Кессиди Меган (Cassidy Megan), страждаюча від епілепсії, вирішила показати іншим людям, що вона нічим не відрізняється від них. За свої дев’ять років дитина вже встигла відчути на собі певну зневагу з боку дорослих і однолітків, які сприймали її захворювання не зовсім адекватно, вважаючи його чимось на зразок легкої форми божевілля. Щоб розвіяти міфи про хвороби, Кессиди в 2008 році придумала «Фіолетовий день» (Purple Day). В цей день, 26 березня , всі охочі можуть висловити підтримку людям, які живуть з діагнозом «епілепсія». Ініціативу дівчинки спочатку підтримала Асоціація епілепсії Нової Шотландії, а потім і інші організації світу.

    Вже в 2009 році до Фіолетового дня приєдналися 100 тисяч студентів, близько 100 громадських об’єднань і понад 100 відомих політиків, а телевізійна башта у Торонто на один вечір забарвилася в фіолетовий колір. Саме після її ініціатив у 2008 році ЮНЕСКО офіційно заніс Purple Day у свій календар пам’ятних днів. А вже на наступний рік до різних акцій на підтримку людей, хворих на епілепсію, у світі підключилося понад 1000 громадських організацій, 100 000 студентів і сотні політиків.

    Основним завданням заходів є поширення інформації про першу допомогу при нападі епілепсії, яку можна надати дитині чи дорослій людині. Але ж таких людей чимало серед нас, і частина з них не підозрює про свою хворобу аж до першого нападу «падучої», саме так колись давно називали цей стан наші предки.

    А ось греки і римляни вважали епілепсію не чим іншим, як божественним втручанням. Жерці і служителі культу могли випробувати епілептичний припадок під час проведення обрядів, що служило добрим знаменням.

     За статистикою хоча б один раз у житті припадок траплявся із 5% всього населення Землі. Найнебезпечніше в них – непередбачуваність і вимотує очікування чергового випадку, що значно знижує якість життя.

    Епілепсія оточена безліччю міфів і легенд. Які найпоширеніші?

-Під час нападу можна проковтнути язик. Спробуйте зробити це самі прямо зараз. Не вийшло? Ось і у епілептика це навряд чи вийде. Досить покласти людини на бік і вкласти в рот шматок м’якої тканини, щоб він не прищемив кінчик язика або не захлинувся слиною.

-Руйнуються нейрони. Існує думка, що у людини під час нападу відбувається руйнування нейронних зв’язків головного мозку. Однак це не так. І оточуючим слід більше подбати про те, щоб під час нападу людина не пошкодила голову, вдаривши її об щось гостре.

-Заразність. Потрібно запам’ятати раз і назавжди: епілепсія НЕ заразна. Ні для кого, ні в якому віці. Цей міф був поширений у 18 столітті, коли лікарі не розуміли природу хвороби і рекомендували тримати пацієнтів у психіатричній клініці, ізольовано від інших.

-Лікують дитячу епілепсію точно так же, як дорослу. Невролог встановлює причину нападів, після чого підбирає медикаментозне лікування, часто супроводжується спеціальною дієтою і обов’язковим режимом. Малюки дуже чуйні на таке лікування (до 80% виліковуються) і часто їм потрібно один препарат, який приймається до поліпшення стану. Дуже важливо максимально точно дотримуватися графіка прийому препарату, який призначить лікар. Якщо доза пропущена, то ризик повернення епілепсії відразу багаторазово збільшується.                                                                       Епілепсія посідає 4-те місце серед найбільш поширених неврологічних захворювань у світі. Розповсюдженість епілепсії в розвинутих країнах складає 5–10 випадків на 1000 населення. Згідно з результатами популяційних досліджень, що були проведені в розвинутих країнах, частота розвитку епілепсії коливається у межах від 0,28 до 0,53 на 1000 населення. В країнах, що розвиваються, дані про розповсюдженість епілепсії дуже різняться, наприклад, 3,6 на 1000 в Індії, до 40 на 1000 в сільських районах Нігерії. В країнах СНД розповсюдженість епілепсії коливається від 0,96 до 10 на 1000 населення. В Європі на епілепсію страждає 6 млн. осіб, з них 40% не отримує належного лікування.

    Частота нових випадків захворювання на рік складає у світовому масштабі у середньому 0,04%, однак, відмічаються коливання в різні періоди життя: у дитячому віці – 0,9 з 1000 на рік, у середньому 0,2 з 1000 на рік, в віці більш ніж 60 років – 0,6 на 1000 на рік. Середня захворюваність складає 0,4 на 1000 населення. В Україні, за останніми даними налічується близько 78,4 на 100 тис. дорослого населення хворих на епілепсію.

    В Житомирській області на епілепсію страждає  1968 осіб, в т.ч. 1071 дитина. Медична допомога при епілепсії надається в спеціалізованих медичних закладах.

    В нашій області для покращення надання допомоги хворим з даною проблемою на базі КУ «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» створено кабінет судомних станів, де проводиться обстеження та лікування епілепсії згідно локальних протоколів.

   Епілепсія – це виклик, але не вирок для хворого, адже пацієнти з цим захворюванням можуть вести повноцінне життя. Є відомості, що серед хворих на епілепсію чимало відомих людей — Юлій Цезар, Олександр Македонський, Нострадамус, Іван Грозний, Наполеон, Федір Достоєвський та інші.

   Фіолетовий День – Всесвітній день для розвіювання міфів про епілепсію та для допомоги людям з цією хворобою в усьому світі.

Зав. відділення епід. нагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань                   В.К. Головаков