ТУБЕРКУЛЬОЗ – ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНА ІНФЕКЦІЯ

    Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)  у світі налічується близько 20 млн.хворих, що виділяють збудника хвороби і становлять найбільшу небезпеку для оточуючих. Щорічно виявляється близько 10 млн. випадків захворювання на активні форми туберкульозу без бактеріовиділення. Третина населення земної кулі, тобто майже 2 млрд.чол. інфікована. Щорічна данина людства цьому лихові близько 2 млн. людських життів. Поширеність туберкульозу набула таких масштабів, що ВООЗ змушена була у квітні 1993 р. заявити, що туберкульоз являє собою глобальну надзвичайну ситуацію. З 1996 року всі країни 24 березня проводять у себе Всесвітній день боротьби проти туберкульозу.

   Висока захворюваність на туберкульоз значною мірою пов’язана з такими суспільними процесами, як міграція, туризм і міжнародні мандрівки, веденням війн, а також безробіттям, стресами, умовами проживання та праці, харчуванням, погіршенням екології, способом життя.

   Туберкульоз – інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке поширюється переважно через повітря і супроводжується частіше всього враженням легень. Туберкульоз входить до переліку особливо небезпечних інфекцій. Це захворювання, що характеризуються стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, швидким поширенням цих хвороб серед населення та високим рівнем смертності.

    24 березня 1882 р. в Берліні німецький бактеріолог Роберт Кох сповістив  наукову громадськість, що йому вдалося відкрити збудника туберкульозу, який в подальшому на його честь був названий паличкою, або бацилою Коха (скорочено БК).

    Основним джерелом інфекції є хвора на туберкульоз людина, В переважній більшості випадків при туберкульозі вражаються легені і збудник хвороби виділяється з організму з харкотинням та слинею.

    Бацили здатні до тривалого виживання у зовнішньому середовищі. Наприклад, у воді вони зберігаються до 6 місяців, у приміщеннях при розсіяному світлі до 2 місяців, збудник стійкий до низький температур. Разом з тим, гине при кип’ятінні, під дією прямих сонячних променів та застосуванні дезінфікуючих засобів.

   Практично в організмі кожної дорослої людини присутній збудник захворювання. Але далеко не в кожної людини розвивається захворювання. Це залежить в першу чергу від стану організму, його можливостей чинити опір інфекції.

   Найбільший ризик для розвитку захворювання представляє ослаблений організм. Захисні механізми організму порушуються хворобами, постійною перевтомою, впливом на нього шкідливих факторів виробництва, зловживанні алкоголю, палінні, при неповноцінному харчування. Якщо людина і захворіла, перебіг хвороби і терміни одужання також залежить від здатності організму протистояти їй.

   Механізм передачі збудника. Збудник туберкульозу поширюється головним чином крапельним (аерогенним) шляхом. Дрібні крапельки при кашлі, чханні, навіть при розмові можуть деякий час перебувати в повітрі і їх безпосередньо вдихають люди, що оточують хворого, котрий, виділяє бактерії. Більші крапельки осідають на різних поверхнях, висихають, а бактерії змішуються з пилом. Зараження через інфікований пил відбувається головним чином у житлі хворого на туберкульоз. Другий за значенням шлях зараження – аліментарний. При цьому збудник інфекції потрапляє в організм із харчовими продуктами.

    В домашніх умовах хворому слід виділити окремий посуд, який після кожного використання знезаражують кип’ятінням в 2,0% розчину соди на протязі 15 хвилин. Також окремий рушник та предмети туалету. Мокротиння треба відкашлювати в плювальниці з послідуючим знезараження їх вищезгаданим способом. Бажано утримуватись від відвідувань з дітьми сімей, де є хворі на туберкульоз. Не дозволяти хворим здійснювати догляд за дітьми, пестити і цілувати їх. Необхідне щоденне вологе прибирання приміщення та його провітрювання.

    Захворюваність.  Основна небезпека захворювання на туберкульоз криється не в випадковому заражені незначною кількістю мікобактерій туберкульозу, а в повторному інфікуванні. Така ситуація виникає при контактах з хворими – бациловиділювачами.

   Найбільший ризик захворіти серед контактуючих з джерелами бактеріовиділення спостерігається у дітей і підлітків. Причому в останні роки він зростає.

   Щороку в Україні виявляється більше 20 тис. хворих. Туберкульоз у дітей тісно пов’язаний з туберкульозом у дорослих. Це захворювання спостерігається більше ніж у 300 дітей до 14-річного віку щорічно.

    За даними ВООЗ з 1995 року в Україні захворюваність на туберкульоз кваліфікується, як епідемія.

     В області епідемічна ситуація з туберкульозу залишається неблагополучною. Показник захворюваності у 2017 р.  перевищував середньостатистичний по Україні. Щорічно реєструються випадки захворювання серед дітей та підлітків. Сумно про це говорити, але з причини цього захворювання пішло з життя у 2017 р. 133 чол., в 2016 р. – 138.

    Профілактика захворювання. З питаннями профілактики тісно пов’язані заходи по виявленню ранніх форм захворювань на туберкульоз. Своєчасне виявлення сприяє стійкому видужанню і попереджує розвиток хронічних форм захворювання, що являється епідемічно найбільш небезпечним, а також обмежує можливості поширення збудника. Виявлення таких форм захворювання пов’язано з труднощами в зв’язку з задовільним самопочуттям хворих на протязі певного часу з початку хвороби. Часто перебіг туберкульозу, особливо на ранніх стадіях «маскується» під інші, «простудні» захворювання і людина не завжди своєчасно звертається за медичною допомогою. Тому туберкульоз приходиться активно виявляти.

Основний шлях – періодичні профілактичні флюорографічні обстеження населення, яке має їх проходити 1 раз в 2 роки починаючи з 18 річного віку. Окремі групи населення: працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, навчально-виховних закладів, працівники деяких інших професій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення захворювання зобов’язані проходити щорічно це обстеження.

    Особливу увагу слід приділити обов’язковому щорічному профілактичному обстеженню осіб підвищеного ризику на захворювання туберкульозом. Це хворі на хронічні неспецифічні захворювання легень, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки, з оперованим шлунком, психічними захворюваннями, алкоголізм і наркоманію, хворі після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами, а також люди пенсійного віку.

    На жаль не мало людей ухиляється від обстеження не усвідомлюючи можливості небезпеки своєму здоров’ю,  здоров’ю  близьких та оточуючих їх людей у випадку захворювання.   Тобто йде недовиявлення туберкульозу. Слід зауважити, що флюорографічний метод дослідження дає змогу діагностувати і інші можливі захворювання органів дихання.

    Свідченням поширення збудника інфекції та ризику захворювання є щорічна реєстрація його в області  серед працівників вищевказаних професій. Ще один приклад – захворювання виявлено в минулому році у 146 осіб пенсійного віку, 2016 р. – у 157.

    Специфічна профілактика. Рівень специфічної профілактики як засіб боротьби з інфекцією є однією з найважливіших ланок профілактичного напрямку служби охорони здоров’я і в значній мірі формує епідемічну ситуацію.

    Необхідно сказати, що специфічна профілактика – щеплення не захищає організм від інфікування тим чи іншим збудником захворювання. Цей захід спрямований на профілактику захворювання,  а у випадку його виникнення полегшує перебіг останнього.

    В 64 країнах світу, а також в Україні імунізація проти туберкульозу вакциною БЦЖ є обов’язковою, що передбачено законодавством цих країн, а в 118 країнах офіційно рекомендовано ВООЗ. З цією метою всім новонародженим на 3-5 день життя при відсутності протипоказів проводиться щеплення.  Напруженість післявакцинального імунітету з роками слабшає і тому згідно календаря  профілактичних щеплень дітям  7-ми річного віку воно проводиться повторно.  Повторне щеплення проводиться при умові відсутності протипоказів та негативній пробі Манту. Проба Манту, або внутрішньо-шкіряна туберкулінова проба, це специфічний діагностичний тест для раннього виявлення первинного інфікування мікобактеріями туберкульозу.  Він проводиться всім дітям з 12 місячного віку та підліткам систематично раз на рік незалежного від попереднього результату. Про це слід знати деяким батькам, які чинять перепони в проведенні цих заходів їх дітям.

    До специфічної профілактики туберкульозу легень та інших органів належить і хіміопрофілактика, тобто попереджувальне лікування протитуберкульозними препаратами. Проводиться вона за призначенням лікарів-фтизіатрів населенню, у якого є підвищений ризик зараження і захворювання на туберкульоз.

     Звертаємо увагу  на необхідність контролю стану свого здоров’я та його зміцнення. Зважаючи на особливості перебігу хвороби нагадуємо про дотримання лікувального режиму та виконання рекомендацій медичних працівників у випадку захворювання. Жодні ліки і методи лікування не допоможуть, якщо хвора людина порушуватиме їх.

    Ми ведемо мову сьогодні про туберкульоз. Але кожен має знати, що нас можуть оточувати люди з різними хворобами. Тому слід аналізувати свою поведінку і приділяти увагу застережним заходам. Це в першу чергу звичні і загально відомі навички особистої гігієни, гігієни житла, здоровий спосіб життя.

 

Лікар-епідеміолог  відділення ОНІ                  І.І. Дайнеко