Стан водозабезпечення населення області | Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"

Стан водозабезпечення населення області

         Після повітря вода є другим за значенням компонентом, необхідним для життя. Про важливість води свідчить той факт, що її вміст у різних органах і тканинах людського організму становить 70-90%. Споживання чистої води забезпечує нормальну роботу всіх внутрішніх органів людського організму.

Усе частіше фактором ризику для людей стає споживання питної води низької якості як із централізованих (водопровідна вода), так і децентралізованих (колодязна, артсвердловинна вода)  джерел водопостачання. Невідповідність якості питної води  нормативним вимогам є однією з причин поширення багатьох інфекційних (дизентерія, черевний тиф, вірусний гепатит А, ротавіруси, ентеровіруси, гастроентероколіти та інші кишкові інфекції) та неінфекційних (системи травлення, серцево-судинної, ендокринної, онкопатології, порушення функціонального стану центральної нервової системи, захворювання щитовидної залози, камені у нирках та сечоводах) захворювань.

Аналіз стану водозабезпечення населення області свідчить, що вживання неякісної води, як з централізованих, так і децентралізованих джерел водопостачання є один із факторів ризику для здоров’я людини.

Найгірша якість води централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками в Попільнянському, Ружинському, Лугинському, Радомишльському, Новоград-Волинському, Баранівському, Пулинському. Овруцькому, Народицькому, Чуднівському, Любарському районах.

За мікробіологічними в Новоград-Волинському, Пулинському, Народицькому, Чуднівському, Любарському, Романівському районах.

 

Результати досліджень питної води

централізованого водопостачання

Найменування районів За санітарно-хімічними показниками За мікробіологічними показниками
всього з них не відпов. нормат. показн. % не відпо-

відності

всього з них не відпов. нормат. показн. % не відпо-

відності

Андрушівський 172 28 16,3 243
Попільнянський 144 64 44,4 173 10 5,8
Ружинський 117 46 39,3 104
Бердичівський 126 12 9,5 83 6 7,2
Коростенський 269 60 22,3 334 24 7,2
Хорошівський 115 12 10,4 136 2 1,5
Лугинський 48 16 33,3 43 3 6,9
Коростишівський 344 34 9,8 649
Черняхівський 36 1 2,8 34 1 2,9
Брусилівський 194 10 5,2 339 16 4,7
Малинський 252 9 3,6 234 13 5,6
Радомишльський 202 119 58,9 205 6 2,9
Новоград-Волинський 416 115 27,6 440 42 9,5
Баранівський 136 91 66,9 115 8 6,9
Пулинський 20 7 35,0 25 2 8,0
Овруцький 247 106 42,9 463 13 2,8
Народницький 140 75 53,6 149 71 47,7
Олевський 148 5 3,5 219 15 6,8
Ємільчинський 17 8 47,0 41 3 7,3
Чуднівський 191 51 26,7 178 15 8,4
Любарський 273 155 56,8 363 80 22,0
Романівський 191 30 15,7 176 17 9,7
м.Житомир 556 41 7,3 588 16 2,7
Житомирський 193 31 16,0 204 14 6,9
Всього 4547 1126 24,7 5538 377 6,8

 

Основними причинами невідповідності питної води гігієнічним вимогам є підвищений вміст заліза, марганцю, загальної жорсткості та кольоровості, що пов’язано з наявністю джерел забруднення, застарілою технологією очищення та зношеністю технологічного обладнання та водогінних мереж.

Надлишок заліза викликає захворювання крові, печінки, підшкірної клітковини, а також такі нозологічні форми, як анемія. Марганець чинить вплив на ферментаційну активність та ліпідний обмін. За надлишку марганцю у воді фіксуються порушення функціонального стану центральної нервової системи,   анемія, захворювання щитовидної залози, карієс, камені у нирках та сечоводах, остеоартроз.

Централізованим водопостачанням забезпечено лише 30% населення області. Решта населення споживає воду з колодязів та локальних свердловин, які внаслідок використання незахищених поверхневих водоносних горизонтів (грунтових вод) та зазвичай незадовільного їх санітарно-технічного стану не гарантують епідемічної безпеки людей.

Велике занепокоєння викликає забруднення питної води децентралізованого водопостачання нітратами. Зростання   нітратного забруднення грунтових вод відбувається внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральних добрив, особливо органічних, хаотичної забудови присадибних ділянок, спорудження вигрібних та компостних ям на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання, що призводить до забруднення води в колодязях приватних господарств.

Вміст нітратів в питній воді в деяких населених пунктах області перевищує вміст гранично допустимих концентрацій від 1,5 до 4 раз.

Слід зауважити, що ефективних методів видалення нітратів із води в умовах децентралізованого водопостачання практично не існує.

Забруднення води наднормативними концентраціями нітратів призводить до виникнення захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей, зниження загальної резистенції організму, що сприяє збільшенню рівня загальної захворюваності, зокрема інфекційними та онкологічними хворобами.

Результати досліджень питної води

децентралізованого водопостачання

 

Найменування районів За санітарно-хімічними показниками в т.ч. на вміст нітратів За мікробіологічними показниками
всьо-го з них не відпов. Нормат. показн. % не відпо-

відності

всього з них не відпов. Норматпоказн. % не відпо-

відності

всьо-го з них не відпов. Нормат. показн. % не відпо-

віднос-ті

Андрушівський 311 135 43,4 288 78 27,0 148 10 6,8
Попільнянський 123 53 43,0 115 31 26,9 67 13 19,4
Ружинський 125 47 37,6 107 30 28,1 66 3 4,5
Бердичівський 451 313 69,4 416 271 65,1 315 115 36,5
Коростенський 494 267 54,0 491 257 52,3 133 38 28,6
Хорошівський 257 47 18,3 257 26 10,1 86 18 20,9
Лугинський 209 144 68,9 209 141 67,5 47 22 46,8
Коростишівський 559 137 24,5 559 62 11,1 650 120 18,5
Черняхівський 468 145 30,9 467 121 25,9 407 23 5,7
Брусилівський 158 5 3,2 158 5 3,2 136 19 13,9
Малинський 440 82 18,6 438 51 11,6 264 93 35,2
Радомишльський 190 76 40,0 190 74 38,9 168 55 32,7
Новоград-Волинський 852 220 25,8 852 101 11,9 585 103 17,6
Баранівський 312 224 71,8 311 192 61,7 171 59 34,5
Пулинський 93 24 25,8 93 8 8,6 117 37 31,6
Овруцький 377 137 36,3 343 108 31,5 249 44 17,7
Народницький 57 12 21,0       57 17 29,8
Олевський 888 215 27,2 888 188 21,2 983 480 48,8
Ємільчинський 281 64 22,8 281 44 15,7 159 87 54,7
Чуднівський 382 211 56,2 382 188 49,2 82 38 46,3
Любарський 453 248 54,7 349 237 67,9 140 66 47,1
Романівський 356 192 53,9 356 181 58 110 46 41,8
м.Житомир 103 52 50,5 103 45 43,7 144 65 45,1
Житомирський 629 321 51,0 629 266 42,3 216 62 28,7
Всього 8568 3371 39,3 8281 2705 32,7 5500 1252 22,7

 

Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» відповідно до повноважень здійснює постійний соціально-гігієнічний моніторинг за якістю питної води. Однак, в зв’язку з недостатнім бюджетним фінансуванням, обсяг досліджень недостатній, хоча можливості набагато більші. Лабораторний центр має потужні лабораторії, які оснащені сучасним обладнанням, кваліфікованих фахівців та готовий надати послуги по дослідженню води за санітарно-хімічними, радіологічними та мікробіологічними показниками безпеки, як юридичним особам, так і населенню.

 

 

 

Завідувач санітарно-гігієнічної

лабораторії ДУ «Житомирський

ОЛЦ МОЗ України»                                                            В.О.Минко

Пошук