МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ – ВКРАЙ НЕБЕЗПЕЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ. | Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"

МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ – ВКРАЙ НЕБЕЗПЕЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ.

    Менінгококова інфекція (МІ) є важливою медико–соціальною проблемою в багатьох країнах світу, враховуючи глобальне поширення МІ, високу летальність, а також схильність до виникнення масових епідемічних спалахів та швидкого поширення в людській популяції.

    Щороку у світі реєструють близько 500 тис. випадків менінгококової інфекції, з яких майже 50 тис. закінчується  летально. Сьогодні в Європі найвищий рівень захворюваності на МІ відзначається здебільшого в таких країнах, як Ісландія, Ірландія, Шотландія та Мальта.  У країнах Центральної Африки менінгококова інфекція спричиняє найвищу в світі захворюваність та епідемії через кожні 7-14 років. Найчастіше епідемії в цих країнах спричиняє менінгокок  серогрупи «А» та «С».

    Захворюваність на менінгокову інфекцію в Україні носить спорадичний характер із збільшенням кількості захворювань в зимовий період, за даними МОЗ України у 2017 році захворіло на МІ понад 230 осіб. В Житомирській області за 2017 рік зареєстровано 12 спорадичних випадків менінгококової інфекції, з них 10 випадків серед дітей, що становить 83,3%. Захворюваність переважає серед неорганізованих дітей та становить 58,3% від усіх захворілих дітей. В 2017 році в області від цього захворювання померло троє дітей, що становить 25,0% від усіх захворілих.

    Менінгококова інфекція – це гостре інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке викликається збудником – Neisseria meningitides. Характеризується поліморфізмом клінічних проявів у вигляді назофарингіту, менінгококового менінгіту, менінгококового сепсису.

    Джерело інфекції – це хвора людина або бактеріоносій. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом  при безпосередньому спілкуванні з хворим або носієм, знаходженні в одному приміщенні з ним, при розмові, кашлі.

    Збудник нестійкий в навколишньому середовищі і дуже чутливий до низьких температур, тому механізм передачі є менш активним, ніж при грипі, кору, вітряній віспі.

    Інкубаційний період (період від зараження до появи перших ознак хвороби) становить від 2 до 10 днів, частіше 2-4 дні.

    Найбільшу епідемічну небезпеку становлять особи, які не мають клінічних ознак хвороби, так звані менінгококоносії, а також хворі на менінгококовий назофарингіт, який, як правило, не діагностується через надзвичайну схожість з іншими гострими респіраторними захворюваннями.

    В більшості випадків клінічно захворювання проявляється незначним підвищенням температури, проявами нежитю, головного болю. Захворювання закінчується одужанням на протязі 3-7 днів.

    Можливі також генералізовані форми хвороби: менінгококцемія з різким і стійким підйомом температури до 39-40 град, сильним головним болем, геморагічною висипкою в вигляді “зірочок” на кінцівках, сідницях, а також менінгококовий менінгіт, менінгоенцефаліт.

    Менінгококова інфекція небезпечна для всіх вікових груп населення, але найбільш вразливими є діти перших років життя. Серед дорослих частіше виявляються випадки менінгококового носійства.

    Для лабораторної діагностики застосовують бактеріологічний та серологічний методи. Бактеріологічний метод є основним методом діагностики менінгококової інфекції. Матеріалом для бактеріологічного дослідження є носоглотковий слиз, кров, ліквор. Бактеріологічною лабораторією ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр» МОЗ України з метою встановлення джерела МІ бактеріологічно в 2017 році обстежено 117 контактних осіб, носійство менінгококу виявлено в одному випадку. Відповідно до результатів бактеріологічної діагностики при МІ в Житомирській області в більшості випадків зустрічається захворюваність викликана менінгококом серогрупи «В».

     Лікар загальної практики має пам’ятати, що посіви беруть до того часу, поки пацієнт не чистив зуби, не полоскав рота. Поза організмом людини менінгококи досить швидко гинуть, а при низькій температурі швидко втрачають здатність до утворення колоній, тому під час транспортування матеріалу до лабораторії необхідно уникати його охолодження.

    При реєстрації випадку МІ у вогнищі проводитися медичний огляд контактних на протязі 10 діб терапевтом, педіатром, отоларингологом для виявлення хворих з ознаками назофарингітів, ринітів та проводиться їх бактеріологічне обстеження. Виявлені в ході бактеріологічного обстеження носії підлягають лікуванню (санації).

    Відповідно до національного календаря щеплень вакцинація від менінгококової інфекції відноситься до рекомендованих. В Україні зареєстрована вакцина від МІ викликаної серогрупами А, С, Y, W-135. Вакцина від менінгококової інфекції викликаної серегрупою «В» на даний час знаходиться на етапі розробки.

 Лікар-епідеміолог відділу епід. нагляду

(спостереження) та профілактики інфекційних захворювань  Донченко Н.М.

 

Пошук