Віднині функції із забезпечення збереження і укріплення здоров’я населення, епідеміологічного нагляду та біологічної безпеки здійснюватиме Центр громадського здоров’я

31 травня 2016 року Міністерством охорони здоров’я України зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державну установу «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

Новоутворений Центр стане науково-практичною установою медичного профілю, що здійснюватиме функції із забезпечення збереження і укріплення здоров’я населення, проведення соціально-гігієнічного моніторингу захворювань, епідеміологічного нагляду та біологічної безпеки, здійснення групової та популяційної профілактики захворюваності, боротьби з епідеміями та стратегічного управління з питань громадського здоров’я.

Створення Центру громадського здоров’я є одним із головних етапів впровадження комплексної реформи з удосконалення та оптимізації системи громадського здоров’я, що є частиною імплементації Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Глава 22).

Діяльність Центру громадського здоров’я має забезпечити реалізацію десяти основних оперативних функцій громадського здоров’я, серед яких: здійснення епіднагляду та оцінка стану здоров’я і благополуччя населення, моніторинг та реагування на небезпеки для здоров’я, у тому числі при надзвичайних ситуаціях, забезпечення стратегічного керівництва в інтересах здоров’я і благополуччя в галузі охорони здоров’я.

Зазначена установа сформована на основі вивчення міжнародного досвіду, за зразком європейських та американських центрів контролю та попередження захворюваності.

Основне завдання Центру громадського здоров’я — розвиток системи громадського здоров’я та формування стійкої системи епідеміологічного нагляду в Україні, а саме: попередження і контролю над інфекційними хворобами (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, грип, поліомієліт, гепатити, інші), підвищення готовності до ризику спалахів високопатогенних хвороб; попередження та контролю за неінфекційними хворобами, пропагування здорового способу життя, визначення основних детермінант здоров’я та проблем в галузі охорони здоров’я; здійснення оцінки ризиків, лабораторних досліджень, прогнозування, матиме ресурси для реагування у випадку надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям (наприклад, епідемія) тощо.

За повідомленням МОЗ України